Ми живемо у світі, доволі несправедливому, жорстокому. У світі, де порушуються правила людяності, буття. У світі, де кожен сам за себе. Людина виживає за рахунок іншої людини. Грубо-кажучи, ми користуємось один одним. Таке життя, потрібно звикати, що раптом друг може стати ворогом, зрадивши; що рідна земля може стати чужиною.
Звісно, у сучасному світі людина не виживе самотужки. Без підтримки близьких - ти нічого не вартий. бути одним, як в полі вовк - не вихід. Але в той же час розраховувати на чиєсь міцне плече ніколи не слід.
Загартовуючись, збиваючи п'яти на тернистій дорозі ти стаєш сильнішим, мужнішим, готовим до випробовувань, наданих життям.
Тож потрібно вчитись допомагати собі самому. Ніхто не застрахований від самотності. Ніхто.
